Психологія самопізнання. Механізми самовдосконалення  Основні поняття: Самосвідомість - психічне явище, усвідомлення людиною себе в якості суб'єкта діяльності, в результаті якої уявлення людини про саму себе складаються в образ «Я» [17]. Самооцінка - елемент самосвідомості, що характеризується емоційно насиченими оцінками самого себе як особи, власних здібностей, етичних якостей і вчинків, є важливим регулятором поведінки [6]. Самооцінка особистості впливає на характер взаємовідносин між людьми, критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Самооцінка впливає на ефективність діяльності людини і вцілому на розвиток особистості. Самооцінка тісно пов'язана з рівнем домагань, цілей, які людина перед собою ставить. Адекватна самооцінка дозволяє людині правильно співвідносити свої сили із завданнями різної складності і з соціальними вимогами. Неадекватна (завищена або занижена) самооцінка деформує внутрішній світ особи, спотворює її мотиваційну і емоційно-вольову сфери, чим перешкоджає гармонійному розвитку. Самооцінка складається, під впливом тих оцінок, які дають особистості інші та в результаті зіставлення образу реального «Я» (якою людина бачить сама себе) з образом ідеального «Я» (якою людина бажає себе бачити). Людина схильна оцінювати себе так, як, на її думку, вона оцінюється оточуючими. Самооцінка залежить також від того, якою мірою людина відчуває себе у значущій для неї соціальній групі. «Я-концепція» - цілісний, хоча й не позбавлений внутрішніх протиріч, образ власного Я, що виступає як установка по відношенню до самого себе і який включає компоненти: когнітивний - образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значущості тощо (самосвідомості); ^ емоційний - самоповага, самоприниження тощо; ^ оціночно-вольовий прагнення підвищити самооцінку, завоювати повагу тощо. За своїм змістом «Я-концепція» може бути позитивною, негативною, амбівалентною. Розрізняють також поняття "Я-реальне" та "Я-ідеальне", тобто те, якою людина є насправді і те, якою вона хоче бути. Якщо «Я - реальне» і «Я - ідеальне» не збігаються, у людини викликає невдоволення собою, розчарування, занижується самооцінка. В результаті чого людина може шукати нові способи поведінки, які дозволяють їй самоактуалізуватися. Розрізняють також поняття «Я у самосприйнятті», «Я - очима інших». Впевненість можна визначити як психічний стан людини, при якому вона вважає деякі знання правдою. Впевненість є психологічною характеристикою віри і переконань людини. Вона може бути як результатом власного досвіду особистості, так і результатом дії ззовні. Впевненість також може з'явитися у людини і шляхом самонавіювання (наприклад, аутогенного тренування). Відсутність впевненості в собі (невпевненість) складає психологічну проблему.Самовдосконалення - свідома і систематична робота над собою з метою вдосконалення раніше придбаних якостей особистості та формування нових. Самовдосконалення - це процес усвідомленого розвитку, в якому особистість цілеспрямовано формулює і розвиває власні якості та здібності.