Предмет психології та психічні процеси

Психологія (від грецького ψυχή (psyché) – душа, дух; λόγος (logos) – вчення, наука) – це галузь наукового знання, що досліджує особливості та закономірності виникнення, формування та розвитку (зміни) психічних процесів (відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, мислення, уява, мова), психічних станів (напруженість, мотивація, фрустрація, емоції, почуття) і психічних властивостей (спрямованість, здібності, завдатки, характер, темперамент) людини, тобто психіку як особливу форму життєдіяльності людини, а також тварини.

Видатні постаті в історії психології 

 Античність – античні філософи (серед них Аристотель, Сократ, Платон);  Середньовіччя – Фома Аквінський, Ібн Сіна (Авіценна); 

 Новий час – Рудольф Гокленіус; У 1590 році Рудольф Гокленіус вперше використовує термін «психологія» для позначення науки про душу. Його сучасник Оттон Касман вважається першим, хто вжив термін «психологія» в сучасному науковому сенсі; 

 XVIII століття – Рене Декарт; 

 XIX століття – Вільгельм Вундт, Ернст Вебер, Герман Гельмгольц. Головне ім'я в історії психології як науки – Вільгельм Вундт. Учень і соратник Гельмгольца, Вундт в 1879 році відкрив першу в світі психологічну лабораторію, в якій проходили дослідження феноменів свідомості методом інтроспекції. Цей рік вважається роком народження психології як науки;

 XX століття – Зігмунд Фрейд, Альфред Адлер, Карл Густав Юнг, Дж.Уотсон, М. Вертгеймер, К. Коффка, В. Келер, А. Біне, Р. Йеркс, К. Левін Мартін Хайдегер, Е. Толмен, К. Халл Б. Ф. Скіннер, Ж. Піаже, Л. С. Виготський та ін. Постанова 1936 року «Про педологічні перекручення в системі Наркомпросу», ліквідував педологію, на кілька

десятиліть практично заморожує розвиток психологічної науки в СРСР;  1950-1960-і роки – епоха розквіту психологічної науки (Д. Бродбент, Дж. Міллер, Дж. Вольпе, Соломон Аш, Музафера Шериф, Стенлі Мілгрем, Леон Фестінгер).

    Галузі психології: загальна психологія, соціальна психологія, історична психологія, культурно-історична психологія, християнська психологія, психологія маси, політична психологія, психологія реклами, гендерна психологія, етнопсихологія, педагогічна психологія, юридична психологія, кримінальна психологія, судова психологія, клінічна психологія, медична психологія, патопсихологія, нейропсихологія, експериментальна нейропсихологія, клінічна нейропсихологія, реабілітаційна нейропсихологія, дитяча нейропсихологія, психотерапія, психологія здоров'я, популярна психологія, позитивна психологія, інженерна психологія, гуманістична психологія, психологія розвитку (примітка: цей перелік подано для загального ознайомлення учнів з галузями психології і не потребує його повного запам’ятовування).