Метакогнітивні здібності (лат. шеіа - зверх, над, содпіііо - пізнання, вивчення, усвідомлення) - особистісні здібності до «усвідомлення» стратегій і методів когнітивності . Когнітивність - термін, що позначає здатність до розумового сприйняття і переробки зовнішньої інформації. Термін «когнітивний» також використовується в ширшому сенсі, позначаючи сам «акт» пізнання або самопізнання. Поняття «когнітивні процеси» часто застосовували до таких процесів як пам'ять, увага, сприйняття, дія, прийняття рішень і уява. Емоції традиційно не відносять до когнітивних процесів. Цей поділ тепер вважається великою мірою штучним, а тому проводяться дослідження цього питання. Основні мисленнєві операції : ^ Аналіз - процес розчленування предмета або явища на складові частини. В основі аналізу лежить наше прагнення пізнати предмет глибше за допомогою вивчення кожної його частини окремо. ^ Синтез - отримання єдиного цілого з окремих складових частин. Аналіз і синтез у мисленні взаємозв'язані. Синтез без аналізу приводить до механічного розуміння цілого до суми його частин, також неможливий аналіз без синтезу. ^ Порівняння - встановлення схожості або відмінності між об'єктами мислення. У процесі порівняння виявляються ті чи інші властивості предметів і явищ. ^ Узагальнення - це виділення спільного і головного, що може бути характерним для певного кола предметів і явищ. Узагальнення може відбутися шляхом порівняння, при якому виділяються загальні якості, які є предметом узагальнення в елементарних формах мислення. У вищих формах узагальнення розкриваються відносини, зв'язки і закономірності. ^ Абстракція - відокремлення яких-небудь ознак об'єкта, що вивчається, без врахування його неістотних сторін і ознак. ^ Конкретизація - розкриття певного поняття на прикладі реально існуючого в об'єктивному світі предмета, явища.